Вознесенська єпархія. День інваліда – це не свято

3 грудня оголошено Міжнародним днем інвалідів. Мета, заради якої цей день був проголошений, - це дотримання прав людини і участь інвалідів в житті суспільства. День інваліда — це не свято. Це лише мотив, щоб привернути увагу суспільства до цих людей, які юридично є повноправними його членами.

Ми — здорові, повноцінні люди, які ходять на двох ногах, які користуються благами  — навряд чи в повсякденному житті згадуємо про тих, кого доля (лікар, водій, хуліган, хвороба або просто спіткало лихо) позбавила всього цього. Про тих, хто «бачить» світ навпомацки або «чує» очима, хто пересувається на колесах або уражений раком чи туберкульозом. Їх багато, за даними нинішнього року, — 4,7% населення або, що ймовірніше, набагато більше. Багатьох можна зустріти на вулиці,  в своєму парадному. Можна не звернути увагу або відвести погляд.

Інваліди потихеньку відкривають для себе наше життя. Беруть участь у виставках і концертах, навчаються у навчальних закладах, займаються літературою, музикою, беруть активну участь у громадському житті школи,мають свої мрії та надії.

2

Найзаповітнішою мрією Коршунової Аліни є бажання зробити самостійно перші кроки. Аліна хворіє на ДЦП. Щоб пройти лікування в Трускавецькому реабілітаційному центрі необхідні великі кошти, які сім я (це бабуся та прабабуся) зібрати не можуть. Напередодні дня інваліда до Аліни завітали матушка Ірина Семенюк, Валентина Обезюк, вчителі недільної школи, які передали подарунок та матеріальну допомогу на лікування Аліни.

Молодіжний відділ єпархії