Синодальный отдел по делам молодежи УПЦ

Бесіда священика з учнями про «гнилі слова».

21 листопада разом із отцем Олександром ми вирушили до приватної школи «Гармонія» з темою: «Лихослів’я» (рос. – Сквернословие).

Матюки в школі – проблема надзвичайно актуальна, і навіть у молодших класах. На думку вчителів, існує вона насамперед із вини батьків, а не дітей, адже останні беруть приклад із дорослих.

«Лихослів’я» – від сполучення «лихі слова», «сквернословие» – від «скверные слова» («скверна» – мерзенність, гниль, бруд). Ми показали учням 4–6 класів змонтований із кількох відеороликів фільм «Сквернословие» (див. vk.com/video176077534_166806564) і розповіли про історію виникнення матюків та величезну шкоду від них.

У 4 столітті святитель Іоанн Златоуст казав: «Егда кто матерными словами ругается, тогда у Престола Господня Мати Божия данный Ею молитвенный Покров от человека отнимает и Сама отступает, и который человек матерно избранится, себя в той день проклятию подвергает, понеже мать свою ругает и горько ее оскорбляет». «Гнилими словами» ми принижуємо, по-перше, Матір Божу, по-друге – свою рідну матір, по-третє – матір-землю.

У одному з повчань Іоанн Златоуст каже про те, що Бог попускає кровопролиття, біди, стихійні лиха, хвороби, якщо люди дуже впадають у цей гріх. Єпископ Варнава (Бєляєв) пише, що лихослів’я – спадок язичництва, який сягає корінням фалічних культур Старого Сходу, які практикували принесення в жертву немовлят, служіння блуду, ритуальну проституцію, ритуальні заклинання, які й лягли в основу матюків. Кажучи нецензурні слова, людина (хай навіть несвідомо) закликає бісівські сили.

Існує навіть правдива історія, як один чоловік, який полюбляв «чорні слова» зі згадуванням біса, прийшовши якось додому, побачив під столом того, кого він часто згадував…