Наприкінці серпня з благословення митрополита Волинського і Луцького Ніфонта відбулася вело-паломницька поїздка з міста Ківерці до Свято - Успенської Почаївської лаври
Ось уже третій рік православна молодіжна організація К.Р.О.К. зі своїм очільником протоієреєм Андрієм Яковлюком та прихожанами Свято-Миколаївського храму міста Ківерці подорожують на велосипедах до святої лаври.
Як і будь-яку справу подорож розпочали з молитви, яку очолив благочинний ківерцівського округу митрофорний протоієрей Олександр Кондратюк. Цього року 15 віруючих виявили бажання взяти участь у вело-паломництві.
Вирушили у дорогу, а що ж попереду??? А на шляху чекали: жарке сонце, рух під гірку та проти вітру, несправність велосипедів, та інші перешкоди. Нелегким виявився перший відрізок паломництва який завершився у с. Тараканів, Дубенського району. Нічліг у наметах це не просто ліг і спиш, а це приготування пісної їжі для 15 чоловік, молитва і вечірня, і ранішня. Зранку екскурсія до Тараканівського форту. Цікавим фактом є те, що в середині історичної військової фортеці існує напівзруйнований храм Успіня Божої Матері. Цього дня подорожуючих супроводжував дощ. Зібравшись з силами паломники подолали наступний відрізок шляху, який завершився у селі Онишківці, на скиту Святої Праведної Анни.Купання у джерелі, відпочинок, вечірнє богослужіння, нічліг. Велика подяка монахиням цієї обителі за їхню гостинність.
Наступного дня після Божественної Літургії подорожуючі продовжили свій шлях до Почаєва. Великою радістю у серцях вело-паломників став вигляд золотих куполів Свято-Успенської Почаївської лаври. Після невеличкого відпочинку, молитва у Свято-Преображенському храмі на святковому вечірньому богослужінні де молились безліч православних вірян. За інформацією на свято до Почаєва прибуло 15 тисяч віруючих, основна кількість пішою хресною ходою з Камянця-Подільського.
З самого ранку, а це 05.30 год. учасники подорожі вирушили на Божественну Літургію до Свято-Успенського собору, де більшість причастилися Святих Христових Таїн. Велика радість та святковий настрій, ще довго перебуватиме у серцях паломників.
Під час подорожі зароджувалася думка : « Життя – як ця дорога, часом хочеться, щоб було усе рівно. Та згодом розумієш, якщо немає підйомів і не буде спусків, якщо немає подолання перешкод то і не буде радості від покладених зусиль». Маємо надію, що наступного року наша традиція продовжиться і до неї будуть долучатися більше православних віруючих. Спаси Господи всіх учасників вело-паломництва.
Просмотреть показ слайдов
Члени ПМО К.Р.О.К. Герук Олена та Мартинюк Роман