Синодальный отдел по делам молодежи УПЦ

“У СВЯТОГО МИКОЛАЯ НІЧОГО НЕ ПРОШУ. МОЛЮСЯ ТІЛЬКИ, АБИ ТАТО ПОВЕРНУВСЯ ЖИВИЙ”

Цю виставу – про Святого Миколая, який захищає бідних і скривджених, учні недільної школи приготували на її 15-річний ювілей

Уже півтора десятка років ця школа діє у Луцьку при кафедральному Свято-Покровському храмі. І навчають у ній дітей не тільки Слову Божому, тут діють і різноманітні гуртки: від випалювання на дереві – до театральної студії. Сценки та вистави, які ставлять у недільній школі, завжди неповторні. Торік на основі відомої казки про Снігову Королеву тут написали свою, але вона також була про добро і зло, про те вічне, що рухає цим світом і те, що йому заважає.

Прем’єра вистави про Святого Миколая відбулася трохи раніше, ніж планували. А планували 19 грудня, коли недільна школа і відзначатиме свій ювілей. Але обласне відділення Дитячого фонду України попросило зробити свято для дітей-сиріт, дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, і нині додалася у нас ще одна категорія таких дітей: ті, батьки котрих мобілізовані в українську армію і нині перебувають на сході України, де відстоюють територівальну незалежність держави. Керівник недільної школи, голова єпархіального молодіжного відділу ієромонах Ілля (Вишневський) каже, що вистави люблять дивитися усі діти.

Та, яку показали, розповідає про чоловіка, який робив добро на цій землі. Але він помер, на його могилі поставили пам’ятник, який вдячні йому за добро прикрасили дорогоцінним камінням. Це каміння ластівка на прохання душі померлого відривала з пам’ятника по одному і носила бідним та нужденним. І треба було бачити, як захоплено грали свої ролі навіть найменші діти (4 – 5 років), які також відвідують вже недільну школу. Свого вчителя студента Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Олега Редька вони просто обожнюють. Можливо саме з їхньої взаємної любові і доброти на цьому світі й іншим буде більше щастя…

Виставу змогли побачити 460 дітей з різних районів Волині. Голова правління обласного відділення Дитячого фонду Олена Грінченко каже, що діти також отримали солодощі та сухі пайки, аби не зголодніли у дорозі до дому. Це спільне свято для дітей – далеко не перша спільна справа фонду і Волинської єпархії.

– Наш правлячий архієрей, митрополит Волинський і Луцький Ніфонт завжди благословляє такі добрі справи, – каже голова єпархіального інформаційно-просвітницького відділу протоієрей Валентин Марчук. – Їх і направду добре проводити саме із Церквою, бо вона завжди з тими, кому важко. Але добрі справи – це не тільки вистава на свято, це наша і буденна турбота. Нема більшого щастя і задоволення, ніж дарувати радість дітям, допомагати їм.

Цього ж року волинські діти просять у Святого Миколая не тільки іграшок чи особливих цукерок. Дві дівчинки із Горохівського району, чиї батьки воюють за Україну (один – вже 6 місяців, а другий – 8), призналися, що нічого цього разу не просять у святого. Тільки моляться, аби і батьки, і всі військові повернулися з війни додому живими і здоровими. І щоб ця війна швидше закінчилася…

Наталія Малімон