Синодальный отдел по делам молодежи УПЦ

До дня святого Миколая Чудотворця вже декілька років поспіль федерація “Хокей на столі” м. Кіровоград та Кіровоградська обласна бібліотека для дітей ім. Т. Г. Шевченка проводить місцеві змагання з настільного хокею

Даний проект організовується за сприянням відділу фізкультури і спорту при обласній державній адміністрації Кіровоградської області та національного олімпійського комітету України в Кіровоградській області.

Цього року участь у неординарних змаганнях взяли учасники Свято-Успенського духовно-просвітницького центру.

Перед початком змагань керівник центру, прот. Сергій Новак, привітав учасників заходу зі святом святого Миколая та побажав повної спортивної реалізації та досягнення перемог. Після слова-вітання отець Сергій благословив дітей іконою Божої Матері та окропив всіх святою водою.

Напружена гра тривала півтори години. У підсумку змагань і наша дітвора виборола призові місця: Маша Горбань – 3 місце, Лаврентьєв Влад – 4 місце.

Керівник Молодіжного відділу Кіровоградської єпархії протоієрей Діонісій Буренко відвідав фестиваль для дітей з особливими потребами "Янголятко"

21 грудня керівник Молодіжного відділу Кіровоградської єпархії протоієрей Діонісій Буренко відвідав фестиваль для дітей з особливими потребами "Янголятко" організований "Народною академією творчості інвалідів", який проходив у кафе "Вікторія". В цей день особливих діток смішили, розважали і дарували подарунки.

Служіння сонячним дітям

23 грудня керівник єпархіального відділу Благодійності і Соціального служіння протоієрей Андрій Бобрик разом із волонтерами Уляною і Ольгою Миколаївною завітали в гості до діток-аутистів в реабілітаційний центр денного перебування.

В цей день розглядали з дітьми тему: «Жителі Антарктиди – пінгвіни». Спочатку кожен з них розмалював акварельними фарбами оперення для пінгвіна, а потім всі взялися за об’ємну аплікацію із серветок і наклеювання яєчної шкаралупи на фон розмальовки, щоб отримати ефект «льоду».

В результаті – на виставці пінгвіни, як з Антарктиди! Після цього дітки мали можливість відпочити і пограти в ігри для розвитку моторики пальців: збирання різнокольорових пластикових рибок в пляшки для пінгвінів і шнурування рятівних жилеток для безпеки на воді. Діти були у захваті від запропонованих завдань. На закінчення кожен зліпив рибку з солоного тіста і оздобив морськими камінцями та ракушками. Вихователі й діти були вдячні за підготовлений матеріал і запросили прийти до них ще!

Священик та активна молодь храму Благовіщеня Пресвятої Богородиці м. Кіровограда завітали до хворих

Представники активної молоді храму Благовіщеня Пресвятої Богородиці м. Кіровограда завітали до хворих, що перебувають вдома, зокрема і тих, які є пацієнтами неврологічного відділення міської лікарні №3 та Кіровоградського психоневрологічного інтернату з геріатричним відділенням. Кожен мав змогу молитовно звернутись до святого Миколая та отримав невеличкий, солодкий подарунок.

О Христе, доме престарелых и путях Господних

21 декабря отец Сергий и отец Иоанн причастили наших подопечных в приюте «Милосердный самарянин». Почти все они с нетерпением и радостью ждали этого дня. Наверное многие бабушки и дедушки и не задумывались о своей жизни во Христе, пока не оказались в доме престарелых. Жили как все, жизнь катилась по своей колее.

Разве многие в тридцать или сорок лет задумываются о старости? О смерти? Даже о смысле жизни очень редко мысль промелькнет, но тут же сдувается сквозняком будней. Живя для себя, проходя мимо просящих, не думают, что окажутся в их числе. Делая аборты, не думают о времени, когда эти бедные ненужные дети могли бы помочь, присмотреть, обогреть и накормить. Далека перспектива, а жизнь же вот она, нужно хватать быстрее да побольше.

А дети мешают, требуя внимания, отвлекают от «НАСТОЯЩЕЙ ЖИЗНИ». У многих не складывается семейная жизнь, приходит одинокая старость. У кого-то просто дети-подонки. Всякое бывает… Конечно же, это не всех касается. Просто эдакая образная картинка. Каждый человек проходит свой жизненный путь самостоятельно, и не нам, приходящим пару раз в месяц, возможно понять и оценить правильность или неправильность действий или поступков. Но часто жизнь поворачивает таким замысловатым образом, что никакие бразильские сценаристы не смогли бы такое закрутить. Об одной жизненной истории мне бы хотелось вам рассказать. Баба Галя ворвалась в дом престарелых как женщина – праздник. Ее невозможно было не заметить и пройти мимо. Обаятельная, разговорчивая бабулька, которую и бабулькой - то не хотелось называть. Была она для нас тетя Галя.

Жизнелюбивая, контактная. Перезнакомилась со всеми тут же, с дедушкой Германом пела, с Полиной Павловной старину вспоминала, кому-то помогала, кого-то понимала. Детям нашим разыгравшимся сказку могла рассказать.

Не была, как это часто бывает в старости, зациклена на себе. В дом престарелых ушла, потому что перестала сама справляться по хозяйству. Хотя видя ее слабо в это верилось. Живя в селе, не ходила в Храм (а может его там и не было), но живо начала интересоваться Православием и участвовать в таинствах с благоговением и радостью. Ушла она от нас внезапно, абсолютно неожиданно. Одна из первых наших потерь.

Незадолго до этого она Причастилась. Встреча с Христом ждала ее в таком скорбном месте, как дом престарелых. Неисповедимы пути Господни…

Марина Любович

• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
•