Синодальный отдел по делам молодежи УПЦ

Схилімось в пошані!

Свічу запалімо скорботну!

Закапає слізно...

А нам залишається пам’ять..

Травень сорок п’ятого був щедрим на тепло. Буйно квітнув бузок і величезні пахучі оберемки його кидали солдатам, які поверталися в рідні краї з важжких воєнних доріг. Як на них чекали! Чекали чоловіка, батька, коханого...

 Не всі повернулися з воєнних доріг: чорні хустини печалі ще довго покривали передчасно посивілі голови солдатських вдів. Скільки їх – молодих, вродливих, убитих горем – залишилося жити в самоті.

Спливло 69 років від того вистражданого радісного Дня Перемоги. А був 45-й, здається, недавно. Вдовиними слізьми і потом зрошені поля. Вдовиними мозолями побудовані нові хати, висаджені сади. Низький уклін вам, діти і онуки солдатів, доземний уклін вам, ветерани, яких, на жаль, все менше стає серед нас.

9 травня, в День Перемоги, активісти молодіжного клубу «NIKA», традиційно, взяли участь в урочистій ході пам’яті, щоб вклонитись ветеранам та вшанувати пам’ять загиблих воїнів.

Юнаки та дівчата з повітряними кульками в руках йшли разом із ветеранами війни від Скверу Слави до міського цвинтаря, де біля пам’ятника Скорботній матері пройшов мітинг-реквієм «Пам’ятаєм. Вклоняємось. Дякуєм».

Після виступів, привітальних слів учасників мітингу та покладання квітів активісти клубу привітали ветеранів зі святом та подарували повітряні кульки.

«День Перемоги – це радісне свято. В цей день ми можемо віддати шану і подякувати ветеранам за щасливе і мирне дитинство», - сказала активістка клубу Катерина Орел.

Спливають роки, відлітають у вічність. Понад півстоліття минуло з того дня, коли прийшов мир, за який заплачено 30 мільйонами життів наших співвітчизників. Але кожен рік ми згадуємо цей день і вшановуємо переможців та схиляємо голови перед світлою пам’яттю тих, хто не прийшов із війни, хто не дожив із нами до Дня Перемоги.

Ольга Кожухова, волонтер клубу «NIKA»