Синодальный отдел по делам молодежи УПЦ

17 липня 2018 року, на другий день православного молодіжного фестивалю «Фавор», котрий з благословення єпископа Волинського і Луцького Нафанаїла вже всьоме триває у Волинській єпархії, у гості до молоді завітав заступник голови Синодального відділу у справах молоді архімандрит Іоасаф (Перетятько)

Отець Іоасаф, котрий, за фахом є психологом, поспілкувався із учасниками фестивалю  на доволі цікаву та актуальну тему – як бути собою, проявляючи свою індивідуальність. Архімандрит Іоасаф наголосив, що перебування у лоні Православної Церкви, церковне життя якраз і створює умови для того, щоби молода людина не «розчинилася у сірій масі», а була самою собою, долала пристрасті та сама себе виховувала. «Не мисліть стереотипами, не слідуйте стереотипам», – також закликав молодь отець Іоасаф.

Він також надав кілька практичних рекомендацій стосовно того, як правильно вести дійсно здоровий спосіб життя.

Пізніше молоді люди могли взяти участь у цікавому квесті «Чарівна країна Фаворос», який провела організаторка та співавторка сценарію журналістка Анна Тумік. В ході гри учасники також мали можливість перевірити свої знання Священного Писання, оскільки до випробувань квесту входили запитання на тему біблійної історії від священиків, котрі теж взяли участь у заході.

Темою обговорення цього дня були міфи про Православ’я. Отож, ввечері спікер фестивалю священик Павло Чамахуд розвіяв низку неправильних уявлень та стереотипів. Так, виявляється, традиція робити купольні хрести із розташованим під самим хрестом півмісяцем не пов’язана із відзначенням та знаком перемоги християн над мусульманськими ворогами – турками-османами, татарами-ординцями тощо. Як пояснив отець Павло, півмісяць тут, насправді, – це якір. «Якір, як символ надійної опори в бурному морі життєвих страстей. І цей символ використовували ще перші християни», – розповів він.  

А знак хреста із написом «ІС ХС НИКА» (Іісус Христос перемагає»), який віднедавна священики і віруючі люди полюбляють ставити як наліпку на автомобілях, насправді походить не з ранньохристиянських катакомб, а з   київських печер. Авторство «монастирського хреста» приписується монахам київського Свято-Троїцького Іонінського монастиря, котрі вперше почали використовувати дане зображення як знак обителі, а згодом віддрукували подібні наклейки з логотипом для монастирських автомобілів. Вже пізніше, починаючи з 2000-х років, ця традиція «пішла в народ», поширившись з Києва по всій Україні, а згодом – і в інших православних країнах.

Костянтин Олексюк