Протоієрей Олександр Білінський: Наш «Благовіст» співає во Славу Божу

Нещодавно у Києві тривав VII Всеукраїнський фестиваль-конкурс церковного співу «Пентікостія». З благословення керуючого Волинською єпархією УПЦ єпископа Нафанаїла, участь у дійстві взяли хор «Покров», котрий діє при недільній школі Свято-Покровського кафедрального храму Луцька, та хор «Благовіст» Колківськогоблагочиння

Обидва колективи повернулись з фестивалю з нагородами. А для хористів «Благовісту» участь у конкурсі стала своєрідним подарунком до 25-річчя діяльності. Як розповів настоятель Свято-Хрестовоздвиженського храму селища Колки протоієрей Олександр Білінський, колківчани побували на «Пентікостії» завдяки дружнім зв’язкам та за взаємною допомогою з киянами.

Як ви отримали запрошення на фестиваль?

– Відбулося все після того, як ми відзначили 25-річчя хору «Благовіст». У складі журі був Олександр Тарасенко, хормейстер Національного академічного театру опери і балету України імені Тараса Шевченка, регент хору Спасо-Преображенського собору. Є дівчина, яка ходить у той храм і дружить з ними, вона родом з нашого селища Колки. Вона показала наші записи журі, вони зацікавились, одразу після недільної служби був дзвінок і запрошення.

Ми виконали всі необхідні формальності, зробили заявку, взяли у владики благословення, вибрали твори і стали готуватися. А там дуже чіткий регламент, який треба виконувати. Треба один твір композитора-класика, церковний піснеспів. Ми взяли концерт Дмитра Бортнянського «Тебе Бога хвалим». Потім один твір сучасного українського композитора: ми виконували твір Леоніда Кужелюка «Отче наш». І богослужебний піснеспів – ми взяли пасхально-троїцького періоду – та народну пісню. Ми вибрали ту, яку знайшла Леся Українка, «Ой летіла зозуленька». Тоді склали заявку і поїхали.

Як вас зустріли?

– Приймали нас дуже гостинно, найкращі враження. А місце для наших хористів забезпечила танцювальна школа з Києва, вони щороку бувають у нас у Колках на відпочинку. У них є своя база, вони сказали нам, якщо нам треба – приїжджайте.

Після свята Трійці уранці ми були вже на службі, у котрій брали участь усі хори, які приїхали на фестиваль. Службу очолив владика Олександр, митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський.

Ми з отцем Михайлом Анісімовим також служили Літургію. Після Богослужіння підійшли до пам’ятника Блаженнішому Митрополиту Володимиру, там відслужили літію. По обіді почалося прослуховування.

18892976 1631997040158539 4949110553726915627 n-768x470

Богослужіння у Спасо-Преображенському соборі міста Києва

Крім нас, на фестивалі з Волині був хор «Покров», який привіз ієромонах Ілля (Вишневський). Вони були шості, ми – тринадцяті, з двадцяти колективів. Встановлені були різні номінації – камерний хор, мала форма – це для колективів з кількох чоловік, а також ансамбль. Запам’ятався молодіжний хор з Одеської єпархії, представники Вінниці, Бердичіва (вони виграли гран-прі), колективи Київщини. Виступали і приходські хори, і світські – наприклад, фольклорний ансамбль «Многая літа» з Київського національного університету культури і мистецтв. Цей колектив виконував давній візантійський спів. Були і звичайні народні колективи. Були різні хори, різного рівня, і це найбільше сподобалося.

Хотілося б відзначити величезну привітність – як владики, священиків, так і організаторів, представників журі. Його очолював протоієрей Димитрій Болгарський – кандидат мистецтвознавства, кандидат богослов’я, професор. Окрім Олександра Тарасенка, у складі журі була ще Наталія Кременюк, диригент дитячо-молодіжного архієрейського хору Спасо-Преображенського кафедрального собору з Вінниці, артистка академічного камерного оркестру «Арката» Вінницької обласної філармонії. Олександр Тарасенко з усіма нами особисто познайомився. Після виступу можна було підійти до журі, вислухати побажання та зауваження.

18893414 1631996200158623 1633362913099059450 n-768x466

Учасники фестивалю хорів “Пентікостія-2017”

Які ще відзнаки має ваш «Благовіст»?

– Нашим хором керує людина з великим досвідом. Це Ігор Миколайович Гончарук, він був директором музичної школи у нас в Колках. Сам він син священика, котрий служив у місті Дубно, похований там. Нашему регенту вже 67-й рік, він вже на пенсії, і він категорично відмовляється брати гроші за керівництво, бо переконаний, що працює во Славу Божу.

19021490 1558610184210198 179337805 n-1-768x512

Хор смт Колки “Благовіст”

Я був ще семінаристом, коли у 2000 році наш хор посів перше місце на Різдвяному фестивалі. У мене навіть є фото, де я веду концерт, а наші хористи – співають. Нині у «Благовісті» є люди, які співають у хорі ветеранів праці, хористи з Будинків культури селищ Колки та Маневичі. В них не лише досвід церковного співу. Сподіваємось наступного разу теж виступити на конкурсі «Пентікостія».

З яким досвідом повернулись?

– Коли закінчилась конкурсна програма, нам оголосили, що гала-концерт буде у Києво-Печерській лаврі, перед Свято-Успенським собором. Але то йшов дощ, то не йшов, і всю апаратуру перенесли усередину. Всі колективи-учасники виконували один піснеспів, виступали також минулорічні переможці, які виконували по три пісні.

Ми отримали подяки, пам’ятні подарунки від Фонду Митрополита Володимира, що було дуже приємно. Владика Олександр подарував усім семи присутнім священикам пам’ятні хрести.

19022714 10213231263960215 1487915452 o-768x576

Подарунок отцю Олександру Білінському від Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Володимира

Нашому хору вручили диплом ІІІ ступеню у номінації «Камерні хори». Виступ переможця, хору з собору міста Бердичів, був бездоганним.

Після Літургії вийшов регент Свято-Преображенського собору, всі заспівали «Боже великий, єдиний, нам Україну храни», неофіційний церковний гімн, і його ж співали після оголошення результатів конкурсу.

Ще ми попросили владику Олександра сфотографуватися і заспівали «Волинь моя», він же родом з Корця, що є теж історична Волинь. А на гала-концерті ми виконали пісню про Волинь, «Ти у гаях, озерах і долинах».

Що також запам’яталось з програми?

– У виступах найменших колективів були пісні Центральної України. У них і костюми, і репертуар цікавий для нас. Деякі речі написані фактично суржиком, але спів – абсолютно український, відкритий. Запам’ятався хор храму преподобної Параскеви Сербської з села Лишня на Київщині, називається «Сік землі». Всі учасники – поважного віку, у центрі – молода дівчина, з дуже сильним голосом. Була також жіноча народна капела «Соломія», з Вінницького гуманітарного педагогічного коледжу, хористки – молоді дівчата, матушка, а керує ними священик. У кінці вони співали народну пісню «Ой, верше мій, верше».

Ну і, звісно, виступ ансамблю фольклорної музики «Многая літа» з КНУКіМ. В них інший зовсім репертуар, найдавніші розпіви. Треба народитись греком чи арабом, щоб відчувати цю мелодику. Це візантійські піснеспіви, інші зовсім. У нас – більш європеїзоване все, і спів, і побудова, у них більше до східної традиції.

І треба відзначити друге конкурсне місце для луцького хору «Покров», яке вибороли наші волиняни. Це є значним досягненням.

18983158 1558610217543528 1834037922 n-768x512

Молодіжний хор міста Луцька “Покров”

Прес-служба Волинської єпархії УПЦ