Синодальный отдел по делам молодежи УПЦ

Похвала в Межиріччі.

Царице моя Преблагая,
Надеждо моя Богородице…

Ці слова молитви Акафісту до Божої Матері лунали з вуст вихованців недільної школи при Свято-Миколаївському храмі м.Ківерці на Похвалу Божої Матері в Межирицькому Свято – Троїцькому чоловічому монастирі. Поїздка, до якого відбулась за благословінням єпископа Волинського і Луцького Нафанаїла та завдяки підтримці благочинного Ківерцівського округу протоієрея Олександра Кондратюка.

В дорогу вирушили на чолі з протоієреєм Андрієм Яковлюком, коли ще міста та села міцно спали. Поля диміли ранковим туманом, на душі було затишно, а думки перекликались в питаннях – яким буде цей день? Монастир зустрічав поважно та величаво .Середньовічні мури навколо нас свідчили про багатовікову історію, яку можна переповідати не одну годину.

В храмі лунав молитовний спів Літургії і здавалось, що тільки для нас звершується ця служба. Головні святині монастиря ікона Божої Матері «Життєподательниця» та ікона святого Антонія нікого не залишили байдужими, бо чисельні таблички подяки і золоте оздоблення ікони свідчили про те, що молитва жива, і її чує Бог, бо чудеса відбуваються не одне століття, і відбуватимуться. Особливо щасливими були ті діти, які приступили до Таїнства Причастя з’єднавшись з Творцем не тільки духовно в молитві, а й тілесно.

По закінченні служби ми гуляли парком, де слухали розповідь ченця про історію обителі. Наше паломництво до монастиря закінчувалось смачною трапезою спільно з братією монастиря та молитвою перед іконою Божої Матері «Виховання». Подорож продовжилась відвідинами Острозької академії, де мали можливість відчути себе студентами. Ми уважно слухали розповідь про унікальний заклад нашої країни, де здобувають освіту світового рівня тисячі студентів . В цього закладу є свої звичаї та традиції, які ґрунтуються на багатовіковій історії, про що свідчать підземелля,кімната з колодязем, які ми відвідали.

Погрівшись на сонці в студентському парку, де здавалось, ще пару хвилин тому прогулювались благородні пані, ми вирушили далі - до Острозького замку, там сьогодні розташований краєзнавчий музей. На території замку нас зустріла велична церква зведена на честь Богоявлення. В музеї ми ознайомились з надбанням князів Острозьких , які правили майже 300 років і були найбагатшими правителями нашої землі. Особливо вразили своєю реалістичністю експонати музея - «Мадонна з немовлям » та «Христос на смертному одрі» , які виконав з білого мармуру знаменитий Томаш Оскар Сосновський. Майстер встиг виготовити більше 100 скульптур з білого мармуру на Волині і в Римі, за що був нагороджений неодноразово.

Ще довго перед очима стояли - славетна Острозька Біблія (1581р.), середньовічні військові обладунки, карета та глибокий колодязь. Спускаючись дерев’яними сходами в голові не вкладалось, як така славетна місцевість будучи в руках найбагатших можновладців того часу на сьогодні призабута до районного рівня, хоча і належить до пам’яток історії України. Крокуючи до музею книгодрукування хотілося кожного перехожого вітати з тим, що вони живуть в такій місцині. Наші враження в музеї доповнились спогляданням вишитого «Кобзаря», найменшої срібної книги, яка важить 4 грами та найважчої Острозької Біблії , яка важить 12 кілограмів, примірник якої є навіть в Оксфорді.

Екскурсію книгодрукарнею ми завершували підписом пером та чорнилами у книзі побажань. Такий собі екскурс у минуле, подорож у часі надовго залишиться у пам’яті і стане ще одним надбанням, яке залишиться у духовно - культурній скарбничці кожного. Втомлені фізично, але щиро задоволені ми повертались по домівках з бажанням ще раз повернутись у ті місцини де побували. Ласкаве сонце сідало за обрій… Біля храму здійснили подячну молитву за успішну дорогу дякуючи Богу за Його милість. Спаси Господи всіх , хто долучився до організації поїздки і хто охоче поїхав!

Бельська Ольга