18 вересня, в неділю, за давньою традицією Товариство преп. Ніколи Святоші вже вкотре відвідало діток зі школи-інтернат с. Липляни
Це по-особливому був цікавий, насичений як для дітей, так і для нас день, адже що може бути прекрасніше за свіже повітря на природі в оточенні хороших людей.
Олексій із Назаром провели для діток майстер-клас по ставленню палатки, адже ним, як майбутнім паломникам, це все неодмінно стане в пригоді. Малеча з радісю відчула на собі як це, жити в такій малесенькій хатиночці.
Ще нас Людочка разом з дітворою пригостила смачними яблуками зі шкільного саду. Посмакувавши, ми всі дружньо та весело грали м"ячем.
Ну, а наостанок, всіх чекало найцікавіше - запікання картоплі та поїдання кавуна. Дітки з великою радістю допомагали нам у цій справі - вони старанно із Юлею обмотували картоплю у фольгу та стежили як вона печеться. Вже після приготування картоплі на вогнищі всі дружньо, з молитвою, на природі почали смакувати. Ось так і закінчилась наша поїздка до цих малих і дорослих ангелят.
Скажу вам по-секрету, думала що буде втома, але.....все навпаки. Всі відчували тільки радість і приємні враження. Адже хіба може бути щось краще, коли ти бачиш ці усміхнені обличчя - обличчя, які на тебе дивляться і питають: "А коли ви приїдете ще?". Що може бути краще за ту любов, яку ми віддаємо ним, а вони нам. Адже діти - це і є любов, яку потрібно направити у правильне русло, аби вона розповсюджувалась на все живе. Тому, як би там не було і щоб не говорили, а все в життя будується саме на ній, цій могучій силі - ЛЮБОВІ. Що ми вкладаємо в них - те й отримуємо. Ми з великою надією віримо, що наші поїздки принесуть дітям тільки користь і вони ростимуть справжніми, люблячими християнами.
Ну, а я, в свою чергу, хочу всім Вам, доросенькі, подякувати за таку чудову, дружню, рідну атмосферу. Якби хто не казав, але мати друзів в житті - це надзвичайно важливо. І я щаслива , бо маю них. Нехай милосердний Господь посилає вам міцне здоров"ячко за ваші труди на ниві Божій. СПАСИ ВАС ГОСПОДИ!!!
Молодіжний відділ єпархії