Монастирі завжди були і залишаються місцем особливої благодаті, саме тому люди ще з давніх часів долаючи великі відстані пішки йшли до цих усамітнених місць, де непристанно твориться молитва до Бога. В наш час, завдяки транспортним засобам за день можна відвідати не один, а навіть до десятка монастирів і помолитися біля сотні святинь
За традицією, яка складалася у товаристві ім. прп. Ніколи Святоші, третю неділю Великого посту учасники братства зустрічали у Свято-Хрестовоздвижинському чоловічому монастирі. Святкове Богослужіння проходило у Свято-Успенському храмі обителі, на середину, якого і був винесений і покладений Хрест.
Після закінчення Божественної Літургії і монастирської трапези, молодь товариства милувалася чудовими краєвидами, які оточують обитель, залишаючи їх на згадку на фотоапаратах та у своїй пам’яті. Кожен відчував і думав про щось своє - сокровенне, було помітно, що всі відпочивають душею і тілом від швидкості і суєтності міста.
Недалеко від обителі знаходиться джерело, де теж побувала група наших паломників. Попивши і вмившись цілющою водою товариство відправилося у зворотню дорогу.
Прямуючи додому, братство відвідало ще один острівець Божої благодаті це - Свято-Троїцький жіночий монастир, що знаходиться у мальовничому куточку біля села Старосілля Маневичівського району. Ліс, який обіймає святу обитель, та й уся природа навколо вже почала прокидатися від холоду і оживати. Найкращий в світі дитячий табір «Стежина добра», який знаходиться на території монастиря, видавався зовсім самотнім і навіть трішки сумним без дітей, однак паломникам приємно було пройтися його незвично тихими доріжками.
Майже усі учасники Товариства зранку приступили до Таїнств Сповіді і Причастя та повернулися до своїх домівок радісними і утішеними.
Молодіжний відділ єпархії