Синодальный отдел по делам молодежи УПЦ

Священницька хіротонія отця Віктора відбулася у день, коли Православна Церква відзначає Неділю про блудного сина, готуючи вірних до Великого посту. У своєму житті кожен із нас виступає часом у ролі того блудного, або іншими словами – заблукалого – сина, який шукає дорогу до Господа

Звертаючись з проповіддю до парафіян Свято-Хресто-Воздвиженського храму у луцькому мікрорайоні Теремно, де й відбулася опісля хіротонія, вікарний єпископ Волинської єпархії єпископ Камінь-Каширський Нафанаїл і говорив про те, що під двома братами з євангельської притчі ми розуміємо дві групи людей. Одні живуть за євангельськими заповіддями, вони прийшли до Господа, і то є той син, який не покинув свого батька. А інші люди думають, що проживуть без Господа, й блукають життєвими перехрестями, доки через прозріння, молитви та покаяння таки прийдуть до Бога.

Своя дорога до Бога і у Віктора Мартинюка. 13 березня йому вже виповниться 30 років, він має вищу світську освіту, закінчив Інститут мистецтв Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Навіть три роки працював хореографом у Волинському народному хорі. Але, як каже тепер, милістю Божою йому було дано закінчити і Волинську духовну семінарію, був рукоположений у диякони. Смиренно ніс послух вожатого у дитячому православному таборі «Стежина добрА», у молодіжному відділі Волинської єпархії, у різних волонтерських і соціальних акціях єпархії. І щиро молився разом з парафіянами у кафедральному Свято-Покровському храмі Луцька.
Священицьку хіротонію над дияконом Віктором Мартинюком звершив вікарний єпископ Волинської єпархії Нафанаїл. Навколо престолу його водили настоятель Свято-Хрестовоздвиженського храму протоієрей Миколай Бондарук та голова єпархіального інформаційно-просвітницького відділу протоієрей Валентин Марчук. Рукоположення – це завжди хвилюючий момент, бо через єпископа Церкви його невидимо здійснює Сам Господь. Як відомо, у Спасителя за земного життя було 12 учнів, 12 апостолів. Вони, ці 12 апостолів, і представили перших єпископів християнської Церкви. А від них уже пішли наступні. Ще за Свого земного життя Господь дав Своїм учням право і благодать здійснювати таїнство Сповіді. І саме через священика Господь відпускає людині її гріхи після щирого каяття. Тобто священик – це послідовник апостолів. Під час хіротонії отець Віктор як священик отримує владу і хрестити, і вінчати, і сповідати та причащати вірних Христової Церкви, і служити Божественну Літургію.

У переповненому храмі звучить «Аксіос» – «Достойний є». Христова Церква отримала ще одного пресвітера, якому владика Нафанаїл побажав смирення і ревносного служіння Христу та Його пастві. І перше, що робив отець Віктор у священицькому чині, це благословляв люд Божий, приймаючи водночас вітання з тим, до чого він так довго ішов у своєму житті. До того, до чого він і мав дійти, бо на те – тільки Божа воля.

Молодіжний відділ єпархії