Синодальный отдел по делам молодежи УПЦ

Найголовніше почуття, який виносиш з цього фестивалю, це не печаль, як можна було б думати. Бо ж виступали діти, яких Господь обділив здоров’ям, вони з раннього віку мають інвалідність, тому їх і називають «особливими»

Але Бог насправді добрий, і Він додав їм талантів, завдяки яким вони й відкривають цей світ і для себе. І для нас. Ідея фестивалю «Особлива дитина – особливий талант» належить Олегу Редьку, волонтеру молодіжного відділу Волинської єпархії.

Як сказав голова інформаційно-просвітницького відділу протоієрей Валентин Марчук, Волинська єпархія УПЦ має багаторічну співпрацю з громадськими організаціями, які опікуються особливими дітьми. Та й коли вони виростають, то Церква про них не забуває. Одна зі змін у православному таборі «Стежина добрА», який проводять у лісовому масиві за селом Старосілля Маневицького району, вже не перший рік віддається саме людям неповносправним. З фізичними якимись вадами, але з великою, відкритою світові душею. Причому вони мають можливість відпочивати тут разом зі своєю родиною, а опікуються ними тоді і волонтери молодіжного відділу єпархії, яким керує ієромонах Ілля (Вишневський).
Директор Луцького навчально-реабілітаційного центру Леся Волинець каже, що завдяки співпраці з Церквою вихованців тут навчають духовності і душевності, співчутливості та милосердю. Звісно, що отримує Центр не тільки духовну, а й матеріальну підтримку від Волинської єпархії УПЦ, і це пожертви віруючих людей, які живуть за заповіддю любити ближнього, як себе самого.

Волонтер Олег Редько – один з найактивніших помічників громадських організацій, які опікуються особливими дітьми. Він каже, що, на жаль, більшість цього світу. Світу здорових людей, треба вчити розуміти, що у таких дітей є свої мрії, свої бажання, що у них багаті і щирі душі, і вони також мають таланти. А найбільше вони хочуть бути корисними суспільству і не почуватися поза ним. Волонтери молодіжного центру єпархії проводять зі своїми підопічними і вихідні, і свята, і дуже часто вони є єдиною ланкою, котра виводить цих дітей у реальний світ, який існує поза стінами їхньої квартири. Це справа Божа і корисна для душі.

Фестиваль «Особлива дитина – особливий талант» проходив у Палаці культури «Просвіта», і дуже шкода, що не було тут жодного представника влади і дуже мало глядачів, які прийшли б просто подивитися виступи, а не тому, що виступає їхня дитина. Тоді б вони відкрили для себе, що і люди, обділені здоров’ям фізичним, є членами нашого ж суспільства. А від того, що у кожній родині може народитися дитина, не зовсім, так би мовити, здорова, ніхто не застрахований. І дякувати Богу, що Він звів батьків, які виховують дітей з аутизмом, синдромом Дауна, з ДЦП та іншими вадами у такі ось громадські організації, а опісля – з Церквою. Діти ж до концерту підготувалися, як ніякі інші. Для них то справді великий вихід у світ. Дівчата на колясках мали такі шикарні сукні! І зовсім не заважало те, що вони були на колясках… «Янголята», діти-аутисти, так завзято грали з батьками і на ложках, і на інших підсобних «інструментах», народжені з синдромом Дауна зачарували народним танцем, вихованці громадської організації «Джерело життя» і гуморески читали, і сценки ставили. Та кожен з дітей, у яких різні діагнози, але вони так само хочуть жити і радіти життю, так щиро виступав, що аплодисменти у залі не стихали. Вікторія Колодяжна, волонтер, яка займається ритмікою, танцями з дітьми із синдромом Дауна, каже, що їй надзвичайно цікаво працювати з ними, бо завжди приємно розкривати потенціал, який був прихований у цих дітей і певною мірою лікувати їх.

У фойє Палацу культури діяла і виставка робіт особливих дітей, і вони нічим не відрізнялися від тих, які виготовляють діти, так би мовити, здоровші. Неповторні малюнки художниці з Торчина Нелі Гергель традиційно викликали захоплення не тільки її талантом, а й незламністю духу. Воістину «Творіть добро, і воно до вас повернеться».

Наталія Малімон