Синодальный отдел по делам молодежи УПЦ

Настоятель храму у селі Оконськ Маневицького благочиння отець Олександр Лановий вже 16 разів побував на сході як духовний пастир і як волонтер. Починалися його поїздки з полігону у Дачному, де служив його брат Роман, також випускник Волинської духовної семінарії...

Опісля отець Олександр вже вивчив Донецьку та Луганську області краще, ніж, може, Волинську. Своєю машиною він добирався у такі місця, де не бачили не те, що священика, а навіть і волонтерів. Отож і молебні служив, і сповідав, і причащав українських воїнів, а допомоги від вірних Української Православної Церкви з Маневицького благочиння перевозив тоннами і на десятки тисяч гривень.

15 жовтня у селищі Маневичі відкрили пам’ятник на могилі загиблого під Іловайськом 18-річного бійця батальйону «Азов» Андрія Снітка. Перед цим у першій маневицькій школі, де навчався юнак, відбулися печлаьні урочистості. Школі присвоєно ім’я Андрія Снітка. На зустріч у Маневичі приїхали і його бойові побратими, і бійці 51 бригали, і вояки з «Азову» та «Айдару». Бійці з «Айдару» на псевдо «Борода» та «Ян Апрель» і ще один їхній товариш кілька днів перед відкриттям пам’ятника Снітку мешкали в Оконську в отця Олександра. З «Бородою» він познайомився під час своїх поїздок на Схід. Під час мітингу у школі волонтерська громадська організація з Києва відзначила нагородами і бійців, і рідних воїнів, які перебували у полоні, й котрих визволяли, як кажуть, спільними зусиллями священиків УПЦ, волонтерів.

Протоієрея Олександра Ланового та його брата Романа Ланового відзначено медалями «За оборону рідної держави» і «Захиснику Вітчизни». Нещодавно громадська організація «Матері миру» відзначила обох Ланових і медаллю «Патріот України»: як написано у документі до медалі, «за віру, гідність і самопожертву у боротьбі за незалежність України».

Джерело