ХТО В ЛЮБОВІ –ТОЙ З БОГОМ, А БОГ ІЗ НИМ
Матушка Ольга, чий чоловік служить дияконом у Свято-Хрестовоздвиженському храмі Луцька, взяла на “Митрополичу ялинку” усіх своїх діток
Цей гурт не можливо було не помітити навіть серед багатодітного,так би мовити, натовпу, який цього дня завітав у Палац культури Луцька, де й проходило чудесне дійство. Навіть найменший, Лука, був у гарній вишиваночці. І такі ж вони дружні, так трималися купи. Усі діти родини Куницьких мають імена, які відомі зі Святого Письма.
Найстарший хлопчик зветься Іовом, дівчинка носить ім’я однієї із жінок-мироносиць Вероніки, ще підростають Марк і Лука. Матушка Ольга, вчитель історії за фахом, каже, що діток ще вона носила, але Господь уже давав їм імена.
Приємно було бачити на “Митрополичій ялинці” родини священиків, у яких і четверо, і п’ятеро, і шестеро, і навіть більше діток. Прекрасний приклад того, якою має бути православна родина, бо у таких і дітки народжуються з любові. І Господь їм усім дає, як кажуть, місце на цій землі. Священицькі дітки знають, переконалася, чимало колядок, щедрівок, віршів, і дуже гарно їх розказують. Голова єпархіального інформаційно-просвітницького відділу протоієрей Валентин Марчук каже, що на “Митрополичу ялинку” традиційно запрошують багатодітні родини священослужителів. Кожна така родина там. Де живе, має особливий статус. До неї – особлива увага парафіян та й просто сторонніх людей. А тут так само ростуть дітки, які хочуть свята і вірять у чудеса…
“Митрополичу ялинку” Волинська єпархія Української православної церкви з благословення митрополита Волинського і Луцького Ніфонта традиційно проводить спільно з обласним відділенням Дитячого фонду України. Бо Церква завжди з тими, кому важко, хто потребує її любові і підтримки. У Святому Письмі є фраза про те, що хто в любові – той і з Богом, і Бог – із ним. Але Свою любов і милосердя Господь висловлює через Своїх учнів. Крім багатодітних родин священиків, які були тут присутні, але не становили більшість, на “Митрополичу ялинку” запросили і дітей із родин, які, кажучи офіційною мовою, потрапили у складні життєві обставини. А кажучи мовою простою, це дітки, які вже зазнали сирітства, які сироти і при живих батьках… І особливу категорію на цьогорічній “Митрополичій ялинці” становили діти з родин, де батьки служать на сході України, захищаючи територіальну цілісність України. Їм єпархія і Дитячий фонд також хотіли влаштувати свято, аби потішити, розрадити, підтримати. Бо всі діти у Різдвяні дні, дні Новоріччя мріють, вірять, чекають подарунків.
Подарунки, звісно, були кожній дитині. Були і ігри, дітки читали вірші, співали колядок. Вихованці недільної школи при кафедральному Свято-Покровському храмі показали різдвяну виставу про скупого Скруджа за мотивами повісті Чарльза Діккенса. Як кожна різдвяна вистава, ця також була про добро і зло, про те, що добро таки перемагає зло, і скупий Скрудж таки став добрим і милосердним.
Бути добрим і милосердним, любити свого ближнього – це те, чому навчає Господь Своїх учнів, і це те, на чому тримається наш світ, це те, що може принести мир і на землю України.
Наталія Малімон