Синодальный отдел по делам молодежи УПЦ

Коли людина особливо починає сумувати за сонячним теплом і різнобарвними пейзажами?...Звісно ж тоді, коли з кожним днем стає дедалі холодніше, пасмурніше і сумніше! Ось і наша маленька команда в один прекрасний осінній день вирішила пригадати свої незабутні миттєвості літа…

Волонтери Служби милосердя Свято-Успенського храму м.Умані згадують цьогорічне літо з особливо-теплими враженнями, але мабуть зі ще більшим теплом згадують його підопічні нашої команди! Наприклад, одинока бабуся Раїса, - наші волонтери є постійними довгоочікуваними гостями цієї жінки, якісь 40-50 хвилин нашої турботи , а для бабусі це ціле щастя! А з цьогорішнього літа Раїса Олександрівна згадує найбільше цілий день проведений в увазі волонтерів. Це були і клопоти на подвірї бабусі, і в господарських угіддях, і в домівці, і заготівля урожаю на зиму і навіть знаходився час на душевні бесіди з бабусею.

Також, з Божою допомогою, не меншим теплом, в прямому розумінні цього слова, вдалось цього літа обігріти одну багатодітну сімю, які внаслідок пожежі втратили житло і всі необхідні для життя речі.

Речами та одягом цього літа вдавалось неодноразово поповнювати і відділ благодійності нашого міста, куди приходять малозабезпечені  та бездомні люди.

А ще з особливим теплом кожен волонтер згадує наші благодійні ярмарки, які проходили  кожну першу неділю місяця і в результаті яких вдалось зробити чимало теплих справ.

Звісно ж не обійшлось без святкових миттєвостей! Це Дні народження наших підопічних і приємні події з життя нашої команди, а радості, якими діляться з оточуючими, - завжди примножуються.

Ось такі маленькі спогади зігрівають наші осінні вечори і дають натхнення на нові звершення ...

Катерина Дашевська,
волонтер Служби милосердя
Свято-Успенського храму м.Умані