Синодальный отдел по делам молодежи УПЦ

Так починається один з пасхальних віршів. Погодьтеся, хороший заклик в наш час, коли навкруги мало знайдеш людей, які дарують тепло, добро та любов іншим. Іноді ми і не цінуємо отаке велике багатство – любов і добро, не вміємо його берегти або комусь дати. Найбільше цього потребують дітки, які з різних причин опинилися в дитячому притулку

Ідея відвідати саме цих діток була в мене в душі давно, та все не могла її реалізувати, все не вистачало часу. Але Господь дав змогу все-таки пробудитись. Якось приїхала в гості до своєї куми в Умань, а вона показала мені відео, як на Різдво вона з волонтерами відвідала дитячий притулок. Звичайно без сліз не обійшлося, бо дивлячись на цих дітей, які бігали, гралися, хотілось до них, хотілось щось і від себе подарувати. Це й стало поштовхом для організації візиту нашого храму до дитячого притулку.

Почали готуватися, як тільки розпочався Великий піст, адже програма була «Пасхальна». Цього разу крім дітей з недільної школи та прихожан нашого храму до святкового концерту залучила і найменших своїх прихожан (дуже дякую батькам, які приводили на репетиції своїх малят, витрачали на це свій час та ще й у весняну пору, коли в селі і так роботи вистачає, а тут ще я зі своїм концентром…). Спочатку було важкувато, особливо з меншими, бо педагогічної освіти не маю, тому діяла, як підказувало моє серце, адже і мої діти теж брали участь. Старші діти дружньо і старанно виготовляли подарунки – пасхальні яєчка та вчили слова до пісень. Дорослі прихожани теж поставилися зі всією відповідальністю до цієї ідеї, старанно відвідували репетиції та весь час переживали, що не встигнуть вивчити слова.

І ось цей день настав. Зранку мене ще мучила думка: «Як воно буде? Як нас приймуть?» і таке інше. Але ось ми вже біля храму, батюшка благословляє всіх нас в дорогу. Даю останні поради дітям. Поїхали. З Богом!
Ось і концерт, ось і загадки, конкурси… Сміх, гамір, сперечання, вигуки «швидше»… Час промайнув дуже швидко! Наприкінці дітки з притулку підходили до наших дітей, дарували їм м’які іграшки, обіймали… І одразу серце відкривається, в душі теплота від цієї сцени, бо одна людина дарує свою любов і теплоту іншій. Нам всі дякували за наш візит, але мені здається, що то ми маємо дякувати цим діткам з притулку, що вони дають нам змогу зрозуміти більше і глибше такі почуття, як увага, тепло та любов.

Ми вже були біля автобуса, а з вікон притулку махали нам дитячі рученята «до побачення», малювали серце…
Сидячи в автобусі, я все думала, як добре, що Бог допоміг нам все-таки все зробити – відвідати в ці пасхальні дні цих діток, діток, які дають зрозуміти, що дуже важливе місце в житті кожної людини посідає сім’я. Ми їхали додому, за вікном накрапав дощик весняний, біля мене сиділа моя малеча – синочок Вова та донечка Катруся. Як добре, що в них є батьки, як добре, що в нас є дітки і за це треба дякувати Богу й не забувати про це. А ще ми мало любимо і своїх, і чужих дітей, забуваємо і про увагу і любов до них, та й взагалі до інших людей, які теж потребують цих почуттів.

Хочеться ще сказати слова вдячності всім тим людям, які працюють в таких закладах. Низький Вам уклін і побажання, щоб Господь дарував Вам більше терпіння, більше моральних і фізичних сил, щоб дітки ці були не обділені.
Дякую, що нас прийняли, що подарували любов і що дали змогу багато що зрозуміти.
Дасть Бог, ще дуже хочеться приїхати до цих дітей, трохи з ними поспілкуватися, погратися і подарувати свою частинку любові.

Дорослі прихожани нашого храму настільки перейнялися цією поїздкою, що вже наступного дня організували збір продуктів для дітей з притулку. Ця звістка мимоволі зігріла душу, бо в нас ще є люди, небайдужі до чужого горя.
Хотілося б звернутися до всіх, хто читав мої враження зі словами: «Воскресімо душі для добра!» Давайте не будемо байдужими до інших, давайте робити добро, коли є час і змога, хоч трішечки, хоч разочок потрудимося для інших.
Особлива подяка волонтерам та їх організатору Каті! Більше Вам сил, наснаги, натхнення до добрих справ. Бог Вам в поміч.

Христос Воскрес!

Воістину Христос Воскрес!

Матушка Лариса
храм Архангела Михаїла
село Шельпахівка, Христинівський р-н,
Черкаська обл.