Синодальный отдел по делам молодежи УПЦ

Хочу написати про те, як дитина може змінити світ. Не пафосно, не голосно, без червоної доріжки поперед себе, а разом із друзями та із любов`ю до дітей. Але мене – гостю однієї доби – вразила командна робота молодих талановитих людей

Початків цього проекту було декілька.

15-річну Лізу Веселовську з міста Могилева-Подільського Вінницької області запросили до участі у Школі патріотичного виховання «Агенти змін». Необхідно було зробити домашнє завдання – власний проект. І Ліза вирішила побувати «Кішкін дім» - будиночок на високих ніжках, огороджений сіткою – рабицею, де коти зможуть спокійно жити і не боятися собак. Розписала все на папері, порахувала, але…

Але з`явився ще один початок цієї історії… В родині скаута з Мурованих Курилівців під час пожежі загинула дитина. Ліза та її друзі знали цього хлопчика та всю велику дружню родину загиблого. Згорів будинок, дітям та родині не було де жити, але найстрашнішим було те, що хлопчик загинув біля дверей, він не зумів покликати на допомогу. Це вразило всіх! Діти не можуть говорити про те, що вони пережили, вони «сховалися» і бояться пережити страшну ніч навіть в думках. Між тим їм необхідні речі, житло, гроші на відновлення документів, харчування. Батькам і старенькій бабусі на всю цю роботу потрібен час.

Згадалося скільки неприємностей пережили також інші діти через те, що не змогли чогось розказати дорослим, поділитися, не знайшли потрібних слів або соромилися… Або не знали куди звернутися по допомогу. Часто діти не можуть донести до дорослих те, що їх дійсно турбує, або про що вони мріють. Буває, що малюк росте з думкою про те, що його мрія дуже складна і недосяжна.

Ліза пригадала також родини, в яких виховуються братики або сестрички аутисти; або такі, в яких одна з дітей покінчила життя самогубством, або повінь знищила будинок, або дитина стала інвалідом. Є діти, яких батьки вигнали на вулицю…

Близько 30 дітей переживають важкий чи страшний період свого життя. Вони не говорять про свої проблеми. Вони хочуть бути сильними. Але вони нещасні. А діти повинні бути щасливими!

І ідея проекту стала зрозумілою.

І ось настав справжній початок: Ліза спитала друзів-скаутів та дорослих, з якими колись доводилося працювати чи зустрічатися, чи зможуть вони допомогти таким діткам відчути себе щасливими. ВСІ погодились! Авжеж! Це такий шанс зробити світ кращим! А щаслива посмішка дитини – справжній скарб!

Вирішили, що проект буде складатися із різних етапів: двотижневий яскравий табір, незабутні майстер-класи, зустріч з іноземними скаутами (з Польщі, Росії, Ізраїлю та Німеччини), танцювальна терапія, і катання на катамаранах та багато іншого!

Головний секрет допомоги діткам в проекті «Говори. Тебе чують!» полягає в тому, що секрету немає.
Грунт, який сприяє розкриттю дитини в усіх гарних напрямках - це якісне спілкування. А якщо додати скільки часу діти-учасники проекту провели разом із професіоналами та отримали якісну допомогу соціальних працівників, педагогів, викладачів, спортсменів, музикантів, юриста, психологів, то розуміємо, що дітки отримали реальну допомогу і сили аби рухатися далі. Жити. Йти до мети. Радіти та відкривати щось нове і незвідане.
М. Монтессорі сказала, що «дітей вчить те, що їх оточує»

Активності, подорожі, нова обстановка, нові ролі, які приміряли на себе учасники проекту, переїзди, екстрим та спілкування з справжніми професіоналами та друзями, знайомство з новими культурами не лише розширюють уявлення про світ. А і допомагають в цьому світі знайти СВОЄ місце.

Подорожі завжди захоплювали дітей. І проект дозволив дітям мандрувати. Це – один з найкращих методів навчання життя. Велоперегони, катамарани, скутер, пікніки, походи, поїздки в гості та в табори… Життя учасників проекту цього літа було дуже активним та дуже корисним!

Діти говорили про свої проблеми та мрії. Їх слухали, до них дослухалися і тому змогли допомогти. Діти відчули, що здатні боротися із складними ситуаціями, що вони відповідальні за себе та інших людей, а також здатні гармонійно співіснувати із природою та суспільством.

Тепер учасники проекту вміють знайти допомогу у професіоналів, не замикаються у своїх проблемах, а створюють своє життя цікавими та корисними вміннями, зв'язками і дружбою.

Де ж знайшла сили тендітна Ліза аби зрушити з місця велетенську глибу дитячого страху та травм? Можливо, Справжній Початок був іще раніше? Коли сама вона, ще зовсім маленька, бачила гідний приклад інших волонтерів…
Хоча…не в цьому річ…а в доброму сміливому серці та справжніх друзях!

• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 

Зайченко Ольга,
педагог, м. Київ