Синодальный отдел по делам молодежи УПЦ

Зовсім недавно у нас відбулась грандіозна подія – ми поздоровляли прекрасну частину суспільства з Святом Жінок-мироносиць і організували для них бал

Це був незвичайний день, він виконав бажання тих, хто жадав чуда, він надав можливість відірватися від буденних справ і зануритись в чарівну казку бального торжества.

Учасники балу мали можливість за дві неділі до балу відвідати підготовчі танцювальні заняття. Але це не було обов’язковою вимогою. Більша частина учасників тренувалась за дві години перед балом.

Тихий вздох, как белый голубь, носится
Над дремотной утренней землей,
В путь выходят Жены-мироносицы
Вместе с вешнею зарей.
В их руках - сосуды благовонные,
В их глазах молитва и любовь,
Их глаза, как кладези бездонные,
Видели страданья, смерть и кровь.
Все бежали, даже дерзновенные
Устрашились терниев венца.
Только эти женщины смиренные
Верны до последнего конца.
И за то дана им радость лучшая.
Дан удел единый на земле -
Возвестить Воскресшего в полуночи
Всем, сидящим в беспросветной мгле.

Жінки-мироносиці ... Серед них і Пречиста Мати Господа, і Марія Магдалина, Марія Клеопова, і Соломія, Іоанна, Сусанна, Марія з Марфою, і інші жінки, які, коли Господь був живий, слідували за ним.

Відкриття балу розпочалось із благословення нашого дорогого Владики Антонія, Митрополита Хмельницького та Старокостянтинівського. Досить неординарно і в той же час загадково, чарівно Оксана Мергут за допомогою пісочної анімації розкрила історичну участь Жінок-мироносиць.

Вальс, вальс, вальс! Він кружляв у танці всіх і маленьких і дорослих. У нас не було обмежень у віковій категорії. І рівень підготовки не був важливим. Гарне вбрання, зачіски і взагалі філармонійна атмосфера додавали торжества святу.

У народі кажуть: "Бог, щоб стати ближче до людей, створив матерів". Материнська любов немов уособлює любов Божу, і оточує життя дитини ніжністю . Мама ... Це перше слово, яке звучить з вуст дитини. Мама - це те слово, яке найчастіше повторює людина в хвилини страждань і горя. У цей день чарівними квітами ми вітали всіх жінок: наших мам, бабусь, сестер, вчителів.

В проміжках між танцями учасники балу разом із запрошеними гостями мали змогу насолодитись класичною музикою, академічним співом, балетним мистецтвом та ін. Задля підкріплення сил для учасників балу було приготовлено фуршетні столики.

Бал добігав кінця… фотосесія, поцілунки вдячності… і так не хочеться іти до дому. Дивлячись на ті сяючі очі, посмішки, море позитивних вражень, повірте, хочеться знову йти на свято, хочеться зустрічатись частіше.
Ми надзвичайно раді тим, що на наше бальне запрошення відкугнулись і приїхали до нас у гості Тернопільчани, гості з Шепетівки, Красилова, Вінниці. Ми дуже вдячні нашому митрополиту за молитовну, матеріальну підтримку.
Ми дуже раді тим, що цей бал продовжив нашу бальну традицію, яку було започатковано Різдвяним балом у 2014 році, і маємо надію на те, що ця традиція продовжуватиметься і надалі.

• 
• 
• 
• 
• 
• 

Ксенія Марценюк,
секретар відділу у справах молоді
Хмельницької єпархії УПЦ