Синодальный отдел по делам молодежи УПЦ

Нарешті наша молодіжка дочекалась того довгоочікуваного моменту, який наступає один раз на рік – колядок. До нашого гурту кожного року приєднуються все більше охочих, які мають бажання пройтись по домівках і заколядувати людям

Друзі, якщо ви ніколи не колядували – спробуйте!!!!!

«Ой, а я ж голосу не маю, співати не вмію, колядок не знаю», - чуєш заздалегідь. Повірте, Господь у цей різдвяний час допомагає всім. І голос дає і сили і вміння. Ми у цьому переконались на власному досвіді. Адже колядки – це не просто такі собі пісеньки про зиму, а це справжня ПРОПОВІДЬ ПРО НАРОДЖЕННЯ ХРИСТА. Уявляєте яка честь випадає нам грішникам!

Це дуже приємна і таємнича місіонерська справа! Чому таємнича? Відкрию вам свій секрет про чудо, яке трапляється зі мною кожного року. Кожного року незадовго до Різдва я починаю хворіти, при чому хворію «на горло». Зрозуміло, що тоді мені не те що колядувати, а говорити пошепки радять лікарі. Кожного року мене долають сумніви: що буде з організацією колядок, мабуть я не зможу. З іншого боку я говорю собі – на все воля Божа і згадую попередній рік , коли я сиділа вдома, хворіла і думала ті самі думки. Хриплю, риплю, але обзвонюю людей і якось іду на колядки, колядую. Колядки вже завершуються …. горло мене не болить, голосові в'язки поліковані.

З Божою допомогою ми змогли проколядувати з 8 по 17 січня, але повірте цього для нас замало. Ми хочемо йти знову і знову! 

Слава Богу за сили, які Він нам дає! Давайте колядувати! Не жалійте свого часу! Нехай всі ваші мрії здійсняться!

Ксенія Марценюк,
секретар відділу у справах молоді Хмельницької єпархії УПЦ