Рівненська єпархія. Візит на кримську землю

Коли в повсякденних клопотах минає час і кожен наступний день стає схожим на попередній, душа починає згасати і тужити за тим світлим і незбагненним, що дає нам Православ`я, прагне вирватися з тенет запліснявілого егоїзму і черствіння.

Саме таку можливість і поштовх змінити світ навколо себе і себе самого, нам дають молодіжні з`їзди і конференції.

В період з 15 по 19 жовтня в Балаклаві, на сонячному узбережжі АР Крим під головуванням епіскопа Обухівського Іони відбулась ІV Міжнародна Конференція Синодального відділу по роботі з молоддю, учасницею якої стала і я.

Після виснажливої 20-ти годинної дороги, було приємно ступити на тверду землю. Та відпочивати довелось не довго – потрібно було готуватись до презентації нашого молодіжного відділу і звіту по роботі, яка була проведена за минулі 6 місяців, адже представити свої надбання потрібно було гідно. Тому й готувались ми ретельно.

Ранок наступного дня розпочався святковою Літургією, яку відслужили соборно всі священики, що прибули на конференцію з України, Білорусії, Словаччини у одному з найвеличніших храмів Криму – в Херсонеському Володимирському Соборі.

По завершенню Літургії, святкове відкриття  ІV Міжнародної Конференції Синодального відділу по роботі з молоддю, на якому Високопреосвященнійший Лазар, митрополит Сімферопольський і Кримський, побажав всім учасникам «палати духом» самим, щоб вести за собою інших. Також виступили гості з інших держав: Лія Смірнова, працівник Синодального відділу РПЦ і протодиякон Матфей – представник Православної Церкви Чеських земель і Словаччини.

Після офіційної частини для учасників конференції була проведена екскурсія о.Валеріаном (Головченко) по меморіальному комплексу Сапун-Гора, де ми мали можливість побачити бойову техніку, якою воїни Радянської Армії обороняли і визволяли Південну частину Севастополя в 1942 і 1944 роках. Ми побачили місце, де загинули тисячі воїнів. На місці їх загибелі зведений храм св. Георгія Побідоносця, де всі учасники на вшанування їх заспівали «Вечную память».

Після смачної трапези у залі бази відпочинку «Чембало» конференція потікла у своєму звичному руслі. Наш відділ у складі голови молодіжного відділу прот. Василія Романюка, керівників по роботі з молоддю у Радивілівському і Корецькому благочиннях - прот. Андрія Царука та прот. Сергія Совпенця і мене, представив свою роботу.

Представники інших єпархій також ділились досвідом роботи з молоддю. У кожної єпархії свій підхід, але мета у всіх нас одна – ми єдині у Христі і від того, як буде мислити молодь, залежить наше майбутнє, а те як саме вона буде мислити, залежить від тих, хто її навчатиме, тобто від нас.

Ви знаєте, ця конференція принесла багато несподіваного… Як мама двох дітей вже досить чималого віку, я дізналася безліч корисного і пізнавального стосовно виховання і воцерковлення дітей. Дуже докладно і цікаво представила доповідь на цю тему Тетяна Володимирівна Склярова, доктор педагогічних наук, викладач Свято– Тихонівського університету (Москва), яка була в числі почесних гостей на конференції.

Слухаючи її, та аналізуючи в думках своє життя, я відкрила для себе, що виховувала своїх чад, скоріше «по – наитию», чим по знанням. Адже наші батьки, в часи атеїзму, не знали як правильно закласти в нас фундамент духовного розвитку, та й в храм ми ходили крадькома, 3-4 рази на рік. Наше духовне пізнання світу зводилось скоріше до написаного поетом: «Мы все учились понемногу, чему – нибудь, и как – нибудь».  Тому, ставши учасницею конференції такого масштабу, я ще раз відчула її цінність і необхідність, адже щоб навчати інших, потрібно знати «як» і навчитись самому. 

Методи роботи, точніше спілкування, з молоддю скрізь різні, адже скільки людей, стільки й думок і підхід до кожної людини суто індивідуальний, але всіх їх об`єднає одна назва – ми православні. Немає значення, чи ми говоримо про Бога мовою пісні чи театральної постановки, чи влаштовуємо день танцю, або загартовуємо «скаутськими методами» чи організовуємо олімпіади, головне, що ми живемо в Господі, і виховуємо православний дух в серцях нашої молоді.

Величезна подяка і низький уклін всьому Синодальному відділу, адже без їх титанічних зусиль не було б нічого. Особливо хочеться подякувати Аліні Недашківській. Вперше я познайомилась з нею взимку, на Міжнародному молодіжному форумі в Почаєві, а вже влітку, коли вона була у нас в гостях на Єпархіальному з`їзді в с.Онишківці, ми зустрілися як рідні люди. Навіть зараз, пишу і ловлю себе на думці, що посміхаюсь, згадуючи цю теплу, рідну душу.

Взагалі, моя донечка, яка першою прийшла працювати в Рівненський молодіжний відділ і мала змогу раніше побувати на різних конференціях і познайомитись зі всім Синодальним відділом, з таким захопленням і світлом в очах розповідала мені про людей, які там працюють, що мені навіть стало трошки заздрісно. Та тепер, коли Господь подарував мені можливість самій поспілкуватись з людьми, яких бачила тільки на фото або читала в «Отроці» їх статті, вдячності моїй не було меж. Отець Валеріан і отець Іоасаф – два титана, які не просто випромінюють світло, а скоріше, як море, заливають теплом все навкруги.

Також дуже приємно було отримати цінні призи, серед який і відеокамера - подарунок від Синодального відділу за І місце в Україні у конкурсі «Молодежь и Церковь. Новости из епархий».

Коли виїжджали з Рівного, тут накрапав дрібний дощ, а кримське узбережжя зустріло нас спекотною погожою дниною і надзвичайно блакитним морем. Зізнаюсь чесно, в такому чистому морі я ще ніколи не купалась. Можливо для кримчан це видасться смішним, але я відчула себе маленькою дівчинкою, яка вперше побачила море.

Це відчуття повноти радості я привезла додому, сюди, в справжню осінь, холодну і мокру, де відгомін літа буде мене зігрівати ще довго-довго тому, що враження від конференції незабутні. Спаси Вас Господи! 

Олена Капітанюк, заступник голови

молодіжного відділу Рівненської єпархії

Конференции

Наши благотворители

Деятельность Отдела по делам молодежи при Священном Синоде УПЦ поддерживает Международный благотворительный фонд в честь Покрова Пресвятой Богородицы