Православним скаутам – 9 років. Як святкували – дивіться фоторепортаж

Свою дев'яту річницю з дня заснування організації православні скаути відзначили 15 грудня, в день пам'яті небесного покровителя – Андрія Первозванного. На свято, яке проходило у галерея «Соборна», прибули діти з різних куточків України.

Організація православних скаутів була створена з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира. Очолює ПС диякон Іоанн Діденко, заступник Голови Синодального відділу з благодійності та соціального служіння УПЦ.

Сьогодні приймають у скаути всіх дітей, які тягнуться до цього й дотримуються уставу та правил організації.

А раніше на західно-українських землях скаутські групи з'явилися 1911 року, і називалися «пластунами» від назви розвідників козацького війська. Тож потрапити в лави пластунів було не так-то просто. І за радянської влади скаутинг був заборонений. Та багато чого використовувалося в піонерській організації. Відродження скаутинга в Україні почалося в 90-х роках XX століття.

А найперші загони скаутів з'явилися більше ста років тому у Великобританії. Цей рух був широко поширений в дореволюційній Росії, особливо успішно скаутинг зарекомендував себе в роботі з «важкими» дітьми й підлітками. Головне правило скаутського Закону – «Скаут друг для всіх і брат для кожного скаута».

Головне, що відрізняє православних скаутів від інших дитячих організацій, як розповіла «Православію в Україні» Олена Денисенко, керівник Чернігівської організації «Православні скаути України», мама трьох дітей, які їй активно допомагають у роботі, те, що вони пізнають Біблію і «книгу природи» нероздільно одну від одної.

«На землі є дві великі книги: Біблія і «книга природи», - додала вона. – Через ці книги Господь говорить із нами, через них ми пізнаємо Бога та його творіння. На наших заняттях діти отримують навички виживання в природних умовах, екстремальних ситуаціях, при цьому зберігаючи православний дух. Вони вчаться долати перешкоди, виховують свою волю, слухняність, смиренність, терпіння, а найголовніше – вчаться любові до ближнього й відповідальності за нього. Якщо діти зростають егоїстами, це одразу видно в поході: вони сидять і чекають, коли їм поїсти приготують, дрова принесуть. У нас усе робиться в команді – разом за дровами, разом розпалюємо багаття, готуємо їжу, відпочиваємо теж разом. Ми прагнемо створити середовище спілкування для православних дітей, щоб діти знали, що вони не самотні».

  • 10
  • 11
  • 12
  • 13
  • 14
  • 15
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

Джерело