Синодальный отдел по делам молодежи УПЦ

З 28 грудня 2015 року по 2 січня 2016-го в іспанському місті Валенсія на узбережжі Середземного моря проходила щорічна молодіжна зустріч християн, організована спільнотою «Тезе»

З ініціативи волонтерів з організації «Молодість не байдужа», що діє при Київському Троїцькому Іонинському монастирі, в анонсованій новорічній зустрічі взяла участь молодь з України. Загалом — 43 особи.

Як це було — читайте і дивіться фоторепортаж.

Більшу частину пасажирів нашого автобусу складали активісти і постійні учасники «Іонинської молодіжки», а також молодь з усієї України – від Донецька до Львова.

24 грудня ми вирушили з Києва. Як і всі подорожі, й наша не обійшлась без пригод. Коли перетнули український кордон і в Польщі пройшли реєстрацію, виявилося, що автобус не може зрушити з місця — зламалась електроника, що вмикає коробку передач. Довелося чекати на кордоні, коли приїде інший автобус. Та для нас і очікування було веселим — жартували, співали пісні, танцювали. Дочекавшись іншого буса, вирушили відразу до Праги, куди прибули пізно ввечері.

Проте серед нас знайшлись такі, що навіть спати не лягали – одразу пішли гуляти нічним містом, а світанок зустрічали на Карловім мосту. Решта групи, трохи відіспавшись, приєдналась до них зранку. Прага – чудове місто, особливо в канун католицького Різдва 25 грудня. Ми поринули в неймовірну атмосферу казки і свята.

Наступним містом у нашій подорожі став Мюнхен. Але спершу обов’язково треба розказати про духовних керівників нашої поїздки – отця Андрія Пінчука та отця Іллю (Вишневського). Вони були ніби «злий» і «добрий» поліцейські. Іскрометний і завжди жартівливий отець Андрій, який не втрачав жодної нагоди когось «потролити», був за «злого», а спокійний і смиренний отець Ілля – за «доброго».

Під час переїздів отець Андрій, взявши в руки мікрофон, ініціював спілкування, відповідав на запитання, жартував та складав православні «фрістайли». Саме завдяки отцям наша поїздка пройшла непомітно і весело, і чимало найяскравіших спогадів були пов’язані саме з переїздами.

Мюнхен зустрів такою ж чудовою атмосферою, як і Прага. А ще нас зустрічав докторант одного з теологічних інститутів Мюнхена. Науковець провів для нас екскурсію, під час якої так захопився нашою компанією, що зібрався й поїхав з нами до Валенсії.

Та спершу ми вирушили до Швейцарії. Відвідали Божественну літургію в Хрестовоздвиженському соборі Женеви, за якою всі причастилися. Нас пригостили обідом, після чого ми вирушили на екскурсію по місту, яку блискуче провів випускник КДА диякон Володимир Свистун. Із Женеви вирушили вже безпосередньо до Валенсії. Місто славетне не лише своїми архітектурними шедеврами і золотим узбережжям, а й однойменною футбольною командою. На фото - Валенсія

Валенсія зустріла нас Середземним морем — з лівого боку, а з правого – садами з мандариновими та оливковими деревами та пальмами. Прибувши до місця призначення, відшукали місце зупинки нашого автобуса, де вже на нас чекали українські волонтери. Вони розповіли про план заходів та направили до парафій, де люди гостинно запросили нас на проживання на всі дні зустрічі.

Валенсія – фантастичне місце. Можливо, тому, що там живуть дуже прості й відкриті люди. А, може, й тому, що температура повітря становила +25, і ми навіть купалися в морі (у Новий рік!).

Та найбільше враження Валенсія справила саме своїм неповторним духом.Кожного ранку на парафіях ми спілкувалися з молоддю з інших країн, які прибули на зустріч до Тезє. Читали Євангеліє кожен своєю мовою, а потім ділились думками, хто як розуміє Святе Письмо. Спілкувалися англійською.

В 12.30 за місцевим часом був спільний обід. Всього на зустріч до Валенсії зібралося близько 16 000 людей зі всього світу. І всі сідали в парку на траву й обідали. Це нагадувало уривок зі Святого Письма — коли Христос благословляв їжу п’яти тисячам людей.

До речі, українці були найбільшою групою (близько 2 тис.осіб) після поляків (майже 3 тисячі). Увечері були спільні молитви в великих шатрах, де збиралися до 10 тисяч вірян — чимало місцевих цікавилися зустріччю спільноти «Тезе» і відвідували заходи.

У передноворічний день з самого ранку ми молилися за Літургією в храмі в ім’я святого Георгія. Настоятель отець Сергій Просандєєв дуже радий був нас бачити, і після служби запросив на спільний обід.

Після зустрічі Нового року зранку ми вирушили до Барселони, де на нас вже чекали наші знайомі, які провели просто неймовірну екскурсію цим фантастичним містом.

Ввечері відвідали головний православний храм Каталонії – церкву Благовіщення, яка колись була католицькою. Там взяли участь у малій вечірні. Пізно ввечері вирушили далі — на Батьківщину. Проїхали міста: Ніццу, королівство Монако, Геную, на ніч зупинялися в Вероні — відомій як місце дії трагедії «Ромео і Джульєтта».

Ранком вирушили до Падуї, прогулялись містом, а звідти поїхали до Венеції, де побували в Сан-Марко.

Побували в Сан-Марко...

Цілий день гуляли вуличками Венеції вздовж каналів і узбережжя...

...гуляли вуличками Венеції вздовж каналів і узбережжя, навечір повернулися до Падуї.

Наступним і останнім містом подорожі став Будапешт, який зустрів нас морозом, ніби готуючи до приїзду в Україну. За декілька годин вже були на українському кордоні… 5 січня група повернулася до Києва.

Це була чудова поїздка. Від її початку до самого кінця.

Дякую всім, хто брав у ній участь, хто створював цю веселу атмосферу в автобусі, хто проводив цікаві екскурсії, хто приймав нас у сім’ях, хто запрошував на обід після Літургії, хто опікувався нами. Дуже вдячний отцям Андрію та Іллі за іхнє духовне керівництво.

І раджу всім бодай раз поїхати в такий тур і зануритися в цю атмосферу дружби та любові.

Джерело