Пологове відділення сільської лікарні останні 10 років стояло пусткою. Там, де народжувались маленькі янголятка у Рахнах Лісових Шаргородського району, тепер храм
Півтора роки тому священик сільської церки Різдва Пресвятої Богородиці, яка діяла вже давно, перейшов у Київський патріархат. Він забрав з собою не тільки храм, але й частину прихожан. Ті, що лишались вірними Канонічній церкві залишились без церковного приміщення. Їм дали нового настоятеля протоієрея Сергія Смея. Адміністрація району дозволила зробити у закинутому приміщенні колишнього пологового відділення рахнянської лікарні церкву. З того часу громада вимолювала це місце.
І ось нарешті днями два владики: новопризначений архієрей новоутвореної Могилів-Подільської та Шаргородської єпархії Агатіп разом з митрополитом Вінницьким та Барським Симеоном освятили престол. Так у Рахнах-Лісових з’явився ще один храм на честь Воздвиження Животворящого хреста. Під час освячення владикам співслужили 35 священників трьох єпархій Вінницької області.
- Мені приємно те, що діяльність у новій єпархії починається для мене якраз з освячення нового храму, - каже новопризначений владика Агапіт. - Храм Божий - це особливе місце на землі, частинка неба. Ікони, архітектура, піснеспіви нам нагадують про вічність і Царство небесне. Про те, що земне життя нам дано тільки для того, аби ми підготували себе для переходу у Вічність. Святі отці казали, що храмів повинно бути стільки, як і хлібних магазинів. Бо як ми живимо своє тіло, так повинні живити і душу.
На святкову службу освяченням престолу було близько 500 прихожан: жителі села Рахни, приїхали віряни з кількох районів області та міста Вінниці.
Дивним є те богослужіння, під час якого звичайне місце молитви в алтарі перетворюється на святий храм і престол. У нього закладають святі мощі мучеників, помазують миром і освящають святою водою.
-Сьогодні я щасливий, що Господь обрав мене і допоміг відновити богослужіння у цьому селі, - говорить настоятель храму протоієрей Сергій Смей. – Я був свідком, як тверда віра прихожан допомогла пройти через усі випробування. Освячення престолу є свідченням того, що Господь благословив цей храм. Адже без волі Господньої нічого не відбувається.
Семирічна Богданка Онофрійчук зі своїми батьками прийшла на цю службу у весільній сукні. Її родина, як і вся громада, довго чекали цього святкового дня. Прихожани Андрій Галета, Михайло Коваль, Лариса Рильська, Микола Ругляк, Світлана Ревуш, Павло Онофрійчук разом з громадою реставрували храм та готували до освячення у ньому престолу.
Сльози бачили в очах у отця Миколая Грищенка, якого нагородили особливою відзнакою владики Симеона. Цей 81-річний священник зараз пересувається тільки на візку. А колись він духовно окормляв усі сусідні села.
Духовенство та прихожани щасливі, що реконструкція храму закінчилась, і у Різдвяні дні в селі з’явилось місце, де під час молитви на землі з’являється частинка Неба.
Світлана Мельничук
Могилів-Подільська єпархія