Синодальный отдел по делам молодежи УПЦ

Україна – країна зі славною історією і багатою культурою. Україна – країна, яка має свої звичаї, освячені віками. А ще – свята – добрі, красиві, мудрі, веселі. Ці свята кожного роблять душею щедрішим...

Із того ми, друже, і горді, й щасливі,
Що вельми шануємо звичаї давні
І протягом року святкуєм красиві
Та дуже врочисті свята православні.

Вихованці мультстудії «Щаслива Жирафа» і самі не помітили, як захопилися вивчанням народних традицій і свят. І як завжди, одразу ж прийшла ідея оживити ці свята... А чому б і ні? Спробуємо! Починаємо з зимових...

Наші предки починали Новий Рік 14 січня за старим стилем з побажань щастя і врожаю.

На старий Новий рік, або, по-народному, на Щедрий вечір, ввечері, як зоря засяє, родина сідає до столу, до «щедрої куті», а щедрувальники збираються у гурти «водити козу». Щедрувальники ходили селом, співали і щедрували.

Найважливіше дійство на Новий Рік було посівання, яке збереглося і дотепер. Діти-посівальники ходять від хати до хати і виголошують віршовані побажання, як подяку Богові за прожитий рік і сподівання на щастя, врожай у новому році, а за це господарі пригощають посівальників пирогами, горіхами, цукерками, дарують дрібні гроші.

В народі існує вірування, що ця новорічна ніч розкриває небо і люди можуть просити у святих все, що їм заманеться.

***

Коли Щедрий вечір настав,
У село Новий Рік завітав.
До хати ряджені прийшли,
Кажуть – «козу» привели,
Господар їм відмовляє:
«Хай «коза» де хоче гуляє».
«Йдіть уже, «козу» заганяйте,
Тільки весело нам заспівайте».

Даруємо вам маленький фрагмент нашого великого мульта «Українські свята»: «Щедрик», – одна з найпопулярніших обробок Миколи Леонтовича, знана не тільки в Україні, але й у всьому світі під назвою «Колядка дзвонів»:

Зав. мультстудії Наталля Вовченко