Велопробіг 2019

Батюшка Сергій полюбляючи велоспорт, надихнув нас провести вперше сімейний велопробіг, так зване паломництво велосипедами

Грозові хмари зранку навіяли деякий смуток, адже велопробігу чекали всі, а дощу – ні. Молитвами священиків і прихожан з обіду і до вечора ясне сонце замінило дощ. Прийняти участь у нашому велопробігу приїхали близько 25 учасників. Загальна дистанція велопробігу сягала 30 км. Розпочали ми біля Свято-Георгіївського храму з коротенького молебну перед доброю справою. Окроплені святою водичкою із радісним передчуттям майбутньої подорожі ми вирушили у путь-дорогу за межі міста. Першою пристанню для нас слугував храм св. Параскеви у с. Лісові Гринівці. Храм досить старовинний, йому близько 200 років. Вистояв часи гонінь. У храмі ми дружньо помолились разом з настоятелем за всіх учасників велопробігу. З гарними побажаннями і Божим благословінням рушили далі. Мандрівка була досить цікавою, шлях пролягав через поля, ліси, залізні дороги, мости. Якось незвично смакували лісові грушки з аличею.

Наступним був Хресто воздвиженський храм у с. Олешин. Відверто кажучи такого щедрого прийому ми не чекали – нас зустріли як дорогих паломників, велохрестоходівців - із хлібом на вишитому рушникові, гостинним столом. Після такої вечері кругленький живіт трішки перешкоджав швидко крутити педалі . Відслуживши молебень у цьому храмі ми рушили далі. До речі, прихожанам цього села діставались непереливки, адже місцезнаходження їхнього храму постійно змінювали і до сьогодні, але вони не впали у відчай, молились Богу.

День добігав кінця… У когось пробилось колесо, у когось потягнулась нога, але ми всі були дуже щасливі, адже провели день неординарно, відвідали цікаві місця, з молитвою, з вірою, у дружньому колі здійснили невеличке паломництво, яке ще надовго залишить у серці приємні спогади подорожі.

  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • IMG_8580
  • IMG_8586
  • IMG_8605

 

Ксенія Марценюк,
секретар відділу у справах молоді
Хмельницької єпархії УПЦ