Синодальный отдел по делам молодежи УПЦ

23 листопада у нашому молодіжному центрі зібралось чимало людей, щоб згадати добрим словом та молитвою нашого дорогого Митрополита Київського і всієї України Володимира, якому б цього дня мало виповнитися 82 роки

Вечір пам’яті розпочався з заупокійної літії. Дуже багато присутніх згадували теплими словами митрополита, адже він залишив у людських серцях вогники любові, щирої віри, добра. Він засівав ниву людської душі не лише миром і добрими справами, а й поетичними віршами, які на завжди залишаться у душах православних людей.

Нами було зібрано декілька папок з його віршами (останній його вірш-заповіт «Пороги»)  та письмовими спогадами людей, а також речі блаженнійшого (одяг, хрест, ін.). Особливо цікаво було почути спогади земляків блаженнійшого з с. Марківці Летичівського району Хмельницької області. Розказують, що дуже лагідно і тепло митрополит говорив про свою маму, яку сильно любив. Коли народний хор заспівав пісню про маму, на очах у багатьох з’явилися сльози.

На завершення всі отримали солодкі подарунки – цукерки «Ромашка» і мали змогу ще раз заспівати вже давно любиму пісню «Ромашка белая».
 

«Ромашка белая, лепесточки нежные»
Хороши цветы весной,
Я любуюсь день деньской.
Я смотрю во все глаза,
Ах, какая красота!..
Припев:
Ромашка белая, лепесточки нежные
Мне дороже всех цветов, ведь она моя любовь.
Ах, ромашка белая, лепесточки нежные
Мне дороже всех цветов, ведь она моя любовь.
Выйду в поле вечером,
Там цветы цветут кругом.
Среди синих васильков,
Там живёт моя любовь.
Припев тот же.
Я нарву цветов букет —
Среди них ромашки нет.
Я сорву её одну
И к груди своей прижму.
Припев тот же.

Ксенія Марценюк,
секретар відділуу справа хмолоді
Хмельницької єпархії УПЦ