«Радуйся, Похвало Почаєвськая...!». Івано-франківська «молодіжка» взяла участь у Хресному ході до Свято-Успенської Почаївської Лаври

Відбувся вісімнадцятий Хресний хід до Почаївської Лаври за маршрутом Івано-Франківськ – Почаїв в честь свята Почаївської ікони Божої Матері

Учасниками цьогорічного Хресного ходу стали члени івано-франківської православної «молодіжки», що діє при храмі Різдва Христового на чолі з ієреєм Димитрієм Петрашем.

Для більшості членів «молодіжки» це перший у житті Хресний хід на таку далеку відстань. Більшість часу паломники проводили в дорозі. Протягом п’яти днів учасники Хресного ходу подолали близько 200 км. Постійним супутником була спільна молитва, яка не припинялася ні під час ходьби, ні під час перепочинку.

Учасникам Хресного ходу довелось зіткнутися з достатньо напруженим розпорядком, втомою та мозолями. Однак всі складнощі і незручності, які неминуче супроводжують подорожуючих, не здатні затьмарити радість, яку пережив кожен із нас: радість спільної молитви, радість повного взаєморозуміння, радість зустрічі із великою Святинею Православ’я…

За словами ієрея Димитрія Петраша, Хресний хід володіє великою силою, що здатна змінити людину. Оскільки тут панує спільна молитва, єдинодушність та порозуміння, якого нам так бракує у звичайному житті. Хресний хід дає змогу відкласти суєту та буденні проблеми і спрямувати всі сили нашої душі і тіла до Бога.

Важко оминути увагою людську доброту, з якою неодноразово стиканлись в дорозі. Небайдужі люди зустрічали Хресний хід словами привітання, а дехто – гостинцем із погребу…

Час минув блискавично. Десятки кілометрів залишились за спиною, в душі – пасхальна радість і маленька нотка смутку від того, що дорога так швидко закінчилась… І разом з тим надія і радісне очікування, що Милостивий Господь у недалекому часі сподобить нас знову здолати шлях у Святу Почаївську обитель.

  • 1
  • 10
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5a
  • 6
  • 6a
  • 6aa
  • 7
  • 8
  • 8a

Оксана Свищ