Упродовж 10 тижнів 70 молодих людей — як сімейні пари, так і поки що не одружені хлопці та дівчата — відвідували щотижневі заняття, аби спробувати у власному житті виконати гасло курсів: «Разом — назавжди»
17 травня, в Києві, в галереї-ризниці «Чудотворні ікони Афону», що на вулиці Ярославів вал, 1, завершували роботу перші в столиці церковні курси з підготовки до сімейного життя.
Чи можливо навчити сімейному життю? Адже кожна сімейна пара індивідуальна, і досвід інших необов’язково допоможе в тій чи іншій конкретній ситуації.
Виявляється, існують базові знання про спільне життя в подружжі, і командою під керівництвом доктора філософських наук Адріана Буковинського вони зібрані в навчально-методичній спеціальній програмі, яка пройшла державну акредитацію та була рекомендована Кабінетом Міністрів України. За цією програмою велося викладання і на церковних курсах
Детальніше про програму розповідає організатор курсів київський священик Миколай Могильний.
— Люди дуже задоволені й кажуть, що це якесь відкриття. Дійсно, і для мене ця програма, розроблена командою Адріана Буковинського, свого часу була одкровенням. Викладені в ній матеріали допомагають розібратися. Адже здається, що ми знаємо, що таке подружнє життя, впевнені, що зможемо збудувати щасливу сім`ю, але це не зовсім так. І ця програма допомагає навчитися, як правильно будувати подружні стосунки.
Назва курсів «Разом — назавжди», як зізнавалися на останньому занятті організатори, від початку була дискусійною. Чому було обрано саме її, розповів отець Миколай.
— Наше народження від нас не залежало. Але у всіх нас попереду Життя Вічне, дароване нам Спасителем, і шлюб, як і чернецтво – це інститут спасіння, шлях до Вічного Життя. Коли людина одружується, вона може стати в шлюбі або щасливою, або, навпаки, розчарованою. І від цього, в тому числі, залежить її місце у вічності.
Чому «Разом — назавжди»? На мій погляд, кожна пара, яка хоче створити сім’ю, якщо її запитати: «Ви знаєте, що через півроку-рік розлучитесь?», відповість: «Цього не може бути. Ми разом назавжди». Звідси і таке побажання. І не просто побажання, а й певна інструкція для дій у цьому напрямку. Не так, що дали мольберт, фарби, пензлика, а далі малюй як сам знаєш…
І ми вважаємо важливим акцентувати увагу на тому, що без Бога людина не зможе створити нічого, а тим більше такий загадковий механізм, як сім’я.
Шість лекторів вели кожен свій напрямок. Десять двогодинних занять були присвячені певним темам.
Які спеціалісти були залучені до навчання сімейному життю, розповіла співорганізатор курсів Вікторія Могильна.
— Лекторов у нас: отец Николай Могильный и я в помощь. Наталья Кручинина, психолог. Наталья Черныш, профессиональный педагог с более чем 25-летним стажем, профессиональный семейный психолог, директор Киевского центра взаимоотношений. Её лекции проходили «на ура», люди час или два её не отпускали, масса была вопросов.
Также священник Георгий Лайков – юрист с более чем 20-летней практикой работы. Ну и наш дорогой Александр Петрович Ломыкин – врач акушер-гинеколог, заведующий отделением Киевского роддома №6.
Також Вікторія Могильна розповіла, чому саме тему пробачення було обрано для фінальної лекції в рамках курсів:
— Это такая тема, которую больше нужно почувствовать сердцем.
Мы очень много на курсах говорили о каких-то базисных вещах — о том, что без доверия никак не обойтись, что человек должен быть предсказуем для того, чтобы ему можно было доверять. Мы говорили о различиях любви и влюбленности, что влюбленность ни в коем случае нельзя считать любовью, и она действительно живет три года. Мы говорили, что взаимное познание должно быть желательно в паре от года до трех. К сожалению, не у всех так получается…
Мы много говорили о физиологической стороне, об интимной жизни — Александр Петрович, акушер-гинеколог, поднимал очень много разных вопросов.
И все равно, пройдя весь этот путь, мы прекрасно понимаем, что рано или поздно в семейной жизни наступит тот момент, когда все наши знания, к сожалению, будут не то, что забыты, но поглощены волной гнева, обиды и тому подобное.
Прощение — это такая гавань, где мы можем успокоиться, исцелить свои раны. В семье, нашим самым близким людям, к которым мы наиболее открыты, мы больше всего ран как раз и наносим. Поэтому без развития в себе способности прощать настоящие отношения создать очень сложно.
И на последней лекции мы говорили о том, что прощение — это не эмоции, не чувства. Это выбор воли. Даже если я решила простить, без помощи Божьей, без обращения к Богу в молитве, без участия в таинствах это невозможно. Должна быть полнота не только знания, но и мистической стороны — наших отношений с Богом.
На фінальній зустрічі були присутні майже всі лектори: кожен говорив прощальне слово, підсумовуючи свою тему. Так 10-тижневі церковні курси з підготовки сімейного життя в Києві завершили свою роботу. Слухачі отримали сертифікати, лектори не приховують, що навчання для них самих відкрило чимало нового.
Абсолютно позитивний досвід проведених лекцій, вдячні відгуки молодих людей стануть у пригоді для організації наступних занять. Нові групи набиратимуть з осені, про що буде оголошення в тій самій галереї-ризниці «чудотворні ікони Афону», що на Ярославовом валу в Києві.
До речі, як виявилося, такі самі навчання сімейного життя уже відбулися і в Чернігові.